Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гаталати

Гаталати, -лаю, -єш, гл. Ѣздить, бѣжать вскачь, галопомъ. Оця коняка, аби трохи захотів швидче їхати, зараз гаталає, — ні за що тобі не побіжить тлуса. Подольск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАТАЛАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАТАЛАТИ"
Багнявий, багняний, -а, -е. = багнистий. Желех.
Благоподобно нар. Надлежащимъ образомъ, какъ слѣдуетъ, благолѣпно. Треба тільки мені вивірити на свої очі, що темний сліпець благоподобно службу божу одправляє. МВ. І. 16.
Завда́ванка, -ки, ж. Согрѣтое молоко съ примѣсью сметаны. Камен. у.
Палія, -лії ж.? У городі шевлія, а на шевлії палія, а на палії ластівка звила собі гніздечко. Грин. III. 534.
Перелетіти Cм. перелітати.
Пірчити, -чу, -чиш, гл. Колотить, бить (кого). Народ як зсадив вовка, як почав пірчить, то вже йому й не хочеться, насилу живий вирвався. Рудч. Ск. І. 3. Жене баба квочку з курчатами та пірчить її дубцем. Грин. І. 203.
Подожартовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Дошутиться (о многихъ).
Проклинати, -на́ю, -єш, сов. в. проклясти, -кляну, -неш, гл. Проклинать, проклясть. Пішла мати да плачучи, свого сина проклинаючи. Макс. Дівчинонька плаче, сильненько ридає, свою долю проклинає. Мет. 79.
Промін, -ну, м. Мѣна. Н. Вол. у.
Щикати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] щи́кнути, -ну, -неш, гл. = икати, икнути. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАТАЛАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.