Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарукатися

Гарукатися, -каюся, -єшся, гл. Ссориться, браниться. Вх. Зн. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРУКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРУКАТИСЯ"
Гірчек, -ка, м. Раст. Raphanus raphanistrum. Вх. Пч. I. 12.
Захоронний, -а, -е. Защитный. Желех.
Кибалиця, -ці, ж. = кибалка. Дівки вінки погубили, молодиці кибалиці. Чуб. V. 1113.
Мельничу́к, -ка, м. Сынъ мельника, помощникъ мельника.
Напідпо́вні нар. Во время второй четверти луны. Святять воду на молодику, напідповні.
Півтрети числ. Двѣ съ половиной (при сущ. ж. р.). Півтрети копи.
Підмочувати, -чую, -єш, сов. в. підмочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Подмачивать, подмочить.
Роззяпити Cм. роззяплювати.
Розшрубувати, -бу́ю, -єш, гл. Развинтить. Всі сустави розшрубує. Котл. Ен. V. 19.
Умазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. умазатися, -жуся, -жешся, гл. Пачкаться, запачкаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРУКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.