Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гаряч

Гаряч, -чу, м. Сбитень. Дуже змерз був, а як напився гарячу, то й зігрівся. Екат. (Залюб.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 276.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРЯЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРЯЧ"
Відпорювати, -рюю, -єш, сов. в. відпороти, -рю, -реш, гл. Отпарывать, отпороть.
Галабурдник, -ка, м. Буянъ, дебоширъ. Желех.
Захапа́ти Cм. захапувати.
Клаптик, -ка, м. Ум. отъ клапоть.
Клумля, -лі, ж. Рыболовный снарядъ — сѣть, напяленная на прутья, соединенные въ видѣ трехгранной призмы. Радом. у.
Печеря, -рі, ж. = печера.
Побігач, -ча, м. Постоянно бѣгающій туда и сюда человѣкъ. Рк. Левиц.
Хвинтик, -ка, м. Франтикъ.
Цурупалля, -ля, с. соб. отъ цурупалок.
Швельбавий, -а, -е. Имѣющій плохой выговоръ. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРЯЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.