Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарчик

Гарчик, -ка, м. Ум. отъ гарець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРЧИК"
Гирчати, -чу, -чиш, гл. = гарчати. Рудч. Ск. ІІ. 174.
Загляда́ння, -ня, с. Засматриваніе, заглядыванье.
Їздити, -джу, -диш, гл. Ѣздить. Дарованим конем не їздити. Ном. № 4615. У Київ їздить всякий год. Шевч. 463.
Лабиринт, -ту, м. Лабиринтъ. Блукав... у лабиринті мрій без вороття. К. НС. 81.
Німча, -чати, с. Маленькій нѣмецъ. Желех.
Поганинка, -ки, ж. Язычница. Вона була поганинка. Гн. II. 98.
Пруд, -ду, м. Быстрое теченіе воды. Там, де вода прудко йде, — ото й пруд. Черниг. у.
Рожатися, -жаюся, -єшся, гл. Раждаться. Ном. № 5575.
Самопаски, самопасно, самопасом, нар. = самопас. Чуб. VI. 141.
Скубка, -ки, ж. 1) = скубанка 1. Од чого більш жаль візьме: чи од батькових скубок, або хоть і пужки, чи од материного голублення. Кв. 2) мн. Родъ игры въ карты, при которой проигравшихъ дергаютъ за волосы. КС. 1887. VI. 471.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.