Арешта́нт, -та, м. Арестантъ. Над бідним арештантом кождий сі збиткує.
Безуставичний, -а, -е. Безпрестанный, постоянный.
Грінчи́ти, -чу, -чиш, гл. Поджаривать (хлѣбъ).
Завга́рити, -рю, -риш, гл. — кому́. Затруднить кого; задержать кого. Ще й не вечір, а вже шпарування тілько побілити... О, це їй не завгарить! Поти сонце сяде, вона і побіле.
Оживитися, -ва́юся, -єшся, сов. в. ожи́тися, -вуся, -вешся, гл. Обживаться, обжиться. Оживсь у нашому селі, та й живе і оженивсь у нас.
Перебиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перебитися, -б'ю́ся, -є́шся, гл.
1) Перебиваться, перебиться. Палиця перебилася.
2) Сражаться, сразиться. А я ж тих турків да й не боюся: а й я з ними в полі переб'юся.
Скаржити, -жу, -жиш, гл. — кого. Подавать жалобу на кого. Вишукавсь якийсь родич, шинкарю небіжчику, що скаржити прийшов. Вже їго перед паном Богом скаржит.
Умонятися, -няюся, -єшся, гл. Устать, утомиться.
Черцьовий, -а, -е. 1) Іюньскій.
2) Кошенильный.
3) = червчатий. Черцьовий поясочок.
Шустати, -таю, -єш, гл. Шелушить, очищать отъ шелухи. Шустаний ячмінь.
