Водянчик, -ка, м. Ум. отъ водяник.
Гильчастий, -а, -е. = гіллястий. Ой під вікном вишня-черешня гильчаста.
Зага́ювати, га́юю, -єш, сов. в. зага́яти, -га́ю, -єш, гл. Задерживать, задержать. Щоб не загаять тебе, а я ще піду коня запрягать. — Постривайте, каже, я напою воли, а тоді й вам витягну. — Ви ж мене загаєте. Я перш собі витягну.
Затушко́вувати, -ко́вую, -єш, сов. в. зату́шкати, -каю, -єш и затушкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Закутывать, закутать, закрывать, закрыть со всѣхъ сторонъ. Навіщо ти хату заштурмовуєш, затушковуєш? 2) Приправить, прибавить для вкуса. Юшку салом затушкую.
Могти́ся, -жеться, гл. безл. Мочься. Не так жий, як хочеться, а так, як можеться.
Отаборити, -рю, -риш, гл. Расположить лагеремъ. Отабориш войовників при мості.
Семилітка, -ки, ж. Имѣющая семь лѣтъ. Стрів дівку семилітку.
Скреснути, -сну, -неш, гл. О льдѣ, снѣгѣ: тронуться (весной). Скресла крига, пройшла. Як сніг скресне, зараз сій. Скресне на ве ну. На весну поворотить. Сон-трава цвіте, скоро скресне на весну.
Суятрик, -ка, м. Часть ятера (Cм.).
Чулий, -а, -е. Чувствительный, нѣжный. З такою чулою, як у нього душою. Дізналася своїм серцем чулим. Так мовив чулий Евріал.
