Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарнючка

Гарнючка, -ки, ж. Красавица. Аф. 356.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРНЮЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРНЮЧКА"
Гаразд Ii, -ду, м. 1) Добро, счастье, благополучіе. Чоловікові мило згадати про давні свої гаразди. Федьк. Я гаразду не зазнала, та вже й не зазнаю. Гол. І. 263. Живуть собі люде у добрі та в гаразді. 2) гаразди = достатки. Шух. І. 104. 3) на гаразд. Къ добру, кстати. Чи буде це на гаразд?
Гепонути, -ну, -неш, гл. То же, что и гепнути, но съ силой. Аф. 358.
Жало́бний 2, -а, -е. Траурный.
Забивни́й, -а́, -е́ Неукатанный (о дорогѣ). Черк. у.
Задощи́тися, -щу́ся, -щи́шся, гл. 1) Замокнуть отъ дождя. Задощилося сіно. Конст. у. 2) Задощи́ться, безл. Наступить дождливой погодѣ. Задощимся: вже третій день дощ. Конст. у.
Наса́лити, -лю, -лиш, гл. Насалить. Губи насалить. Ном. № 8791.
Ночний, -а́, -е́ Ночной.
Прокормитися, -млюся, -мишся, гл. Прокормиться.
Роскладувати, -дую, -єш, гл. = роскладати.
Фундувати, -дую, -єш, гл. Основывать, учреждать. Монастир давний, Богом фундований, Почаєв названий. Млр. л. сб. 190 (Н. п.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРНЮЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.