Де́ржава, -ви, ж. 1) Прочность, крѣпость. Нащо продовбав таку велику дірку? Мало де́ржави буде, т. е. вслѣдствіе большихъ размѣровъ дыры, окружающее ее дерево будетъ слишкомъ тонко и потому не прочно, не будетъ держать. То-же говорится о планкѣ, напр., если ее слишкомъ вытесать въ какомъ-либо мѣстѣ: тогда тамъ «буде мало де́ржави». 2) Помѣстье; владѣнія. Батько вмер, так він і зостався хазяїном на всій де́ржаві. 3) Чаще съ удареніемъ на второмъ слогѣ. Государство. 4) Власть. Хлоп у нас розуміє панську волю і силу не так, як тут, на сьому безлюдді. То була де́ржава, справді держава. За твоєї де́ржави як буде — побачимо.
Є́рка, -ки, ж., єрчє́, єрчу́к и пр. Cм. ярка и пр.
Зами́слити Cм. замишляти.
Клюхта, -ти, ж. Паяльная трубка (у трубочниковъ).
Переярок, -рка, м. Поперечный оврагъ, поперечная рытвина. Тут переярки почались, що вода повимулювала. Осталось тілько один переярок переїхати.
Покоїтися, -ко́юся, -їшся, гл. Покоиться.
Потеревенити, -ню, -ниш, гл. Поболтать. Добре ми з ним потеревенили.
Раб, -ба, м. 1) Рабъ. Кого благаєте, благії раби незрячії, сліпії? 2) Крѣпостной, слуга. Добрі пани за рабами, а раби за панами.
Соромітниця, -ці, ж. Безстыдница. За те ми не ймемо віри, шоб оце така, мовляв, соромітниця, всьогосвітня ледащиця та переставила свою натуру.
Чабанка, -ки, ж. = чабаниха.
