Вибувати, -ва́ю, -єш, сов. в. вибути, -буду, -деш, гл. Пробивать, пробыть, прожить опредѣленное время. В його ніхто не вибуде. Не то добрий, що в доброго год вибуде, але то добрий, що в злого.
Викуплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. викупитися, -плюся, -пишся, гл. Выкупаться, выкупиться, откупаться, откупиться. Викупивсь од панщини.
Діверів, -рева, -ве Принадлежащій деверю, девернинъ.
Зятько, -ка, м. ласк. отъ зять. Укрийсь, зятьку, укрійсь та на негоді не мочись.
Кидатися, -даюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] кинутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Бросаться. Кинувсь до Шрама і поцілував його. Кидається і сірою собакою, і білою собакою, та ради не дасть. Кинулася до Ганнусі і в коси впилася.
2) Обращаться. Вже й на прощу ходили, і до знахарів кидались — не пособляє.
3) Впадать. Там, де Случ з Горином кидається у Припець, — звідти ми пригнали.
4) Биться (о сердцѣ, пульсѣ). А серце моє кидається, кидається.
5) не кидатися чого́. Придерживаться, не оставлять. До Св. Духа не кидайся кожуха. Цілий вік він брехав, дак того хліба не кинеться, поки і вмре. першого купця не кидайся. Не упускай перваго покупщика. Чи стала ціна, чи не стала, а ти первого торгу не кидайся.
Надцю́кати, -каю, -єш, гл. Надрубить, надсѣчь.
Накури́ти Cм. накурювати.
Приділ, -лу, м. Назначеніе, пріуроченіе къ какому либо мѣсту, дѣлу. І приділу хиба йому не буде? Треба кожній дитині приділ дати: тому пити, тому їсти, те спати хоче, а те спинити.
Садити, -джу́, -диш, гл. Сидить. Наша Маруся садила капусту. 2) Насаживать, помѣщать. Латку на латці сажу, шаг на горілку держу. 3) — гайдука. Танцовать гайдука, трепака. Еней, матню в кулак прибравши і «не до соли» промовлявши, садив крутенько гайдука.
Хльора, -ри, ж. = хлоста. Панам, підпанкам і слугам давали в пеклі добру хльору.
