Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

громниця

Громни́ця, -ці, ж. Чаще во мн. Громни́ці. Праздникъ Срѣтенія (2 февраля). Чуб. І. 244. Коли на Громницю півень не Нап'ється водиці, — то на Юр'ю віл не наїсться травиці. Ном. № 443.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 330.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМНИЦЯ"
Віщування, -ня, с. Предвѣщаніе, пророчество.
Зару́мати, -маю, -єш, гл. 1) Заплакать. Годі вже, годі, а то й я зарумаю. МВ. (О. 1862. III. 49). 2) Заплакать (глаза). Ой сіла, задумала, карі очі зарумала. Мет. 114.
Мно́го нар. = багато. Да побіжи в чисте поле, чи йде ляхів много. Макс. не у мнозі. Не во множествѣ. Не гнівайся, тестю! не у мнозі зять іде. Мет.
Набри́днути Cм. набридати.
Нарі́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. нарі́затися, -рі́жуся, -жешся, гл. Натыкаться, наткнуться. Инший (черкес) наріжеться на пластуна, то й аминь йому. О. 1862. II. Кух. 64.
Племенниця, -ці, ж. = небога.
Плетянка, -ки, ж. 1) Огороженный источникъ (криниця). Желех. 2) Сплетенная изъ соломы лента, изъ которой сшивается потомъ шляпа. Гол. Од. 56.
Повоскове, -во́го, с. Подать съ улья пчелъ.
Пообділяти, -ля́ю, -єш, гл. = пообділювати. Усіх, усіх старців під церквою бубликами пообділяла. Борз. у.
Суятник, -ка́, м. 1) Безпокоящій, затрудняющій кого. Желех. 2) Безпокоящійся. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРОМНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.