Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грішниця

Грі́шниця, -ці, ж. Грѣшница. Св. Л. VII. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРІШНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРІШНИЦЯ"
Вайло 2, -ла, с. Увалень, вахлакъ, медлительный, неповоротливый. Вайло дурне! (брань). МВ. (КС. 1902. X. 152). Ув. вайлюка. Аф. 311.
Досту́кати, -ся. Cм. достукувати, -ся.
Запо́ра, -ри, ж. Запоръ.
Наузкрай нар. На краю, на концѣ. Наузкрай ниви курився димок.
Поздовжний, -а, -е. = подовжний. По дорозі від Теплика до Кам'янок єсть поперечний яр і поздовжний видолинок. Св. Л. 306.
Посудити, -джу́, -диш, гл. Посудить. Посудим людей раз, а люде десять раз. Ном. № 7016.
Радніше нар. Охотнѣе.
Росквітчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Снять цвѣты или вѣнокъ съ своей головы.
Худібний, -а, -е. Состоятельный, зажиточный. Да ще й без худоби вдова, а сам він худібний. Г. Барв. 422.. Cм. худобний.
Чустря, -рі, ж. ? Біга, як Синякова чустря. Ном. № 6674.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРІШНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.