Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гроно

Гро́но, -на, с. Виноградная кисть, гроздь. К. Псал. 187. Ум. Гро́ночко. Ви, гроночки, не гронітеся. Мет. 176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 330.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОНО"
Вапнярка, -ки, ж. Печь для выжиганія извести. Желех.
Замили́тися 2, -лю́ся, -лишся, гл. = помилитися.
Засуши́ти, -ся. Cм. засушувати, -ся.
Зві́льна нар. Медленно, понемногу. Солодьки... звільна вирізувались з-за гори. Св. Л. 309.
Капканистий, -а, -е. Испещренный крапинками. Вх. Зн. 24.
На́гніт, -ту, м. Натискъ, давленіе. Желех.
Оногди нар. Недавно, намедни. Вх. Зн. 44. А чи бачили тоті пістолета, що мені бадіка оногди з-за гори винесли? Федьк.
Оситній, -я, -є. Достаточно давній. Оситня пора сватати, а й досі не побрались. Лебед. у.
Паства, -ви, ж. Пастьба. Волів прижене з пастви. Харьк. у.
Повставляти, -ля́ю, -єш, гл. Вставить (во множествѣ). Іди ж повставляй (очі), щоб вони мені бачили. Чуб. II. 306.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРОНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.