гроно
Гро́но, -на, с. Виноградная кисть, гроздь. Ум. Гро́ночко. Ви, гроночки, не гронітеся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 330.
Том 1, ст. 330.