Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гроно

Гро́но, -на, с. Виноградная кисть, гроздь. К. Псал. 187. Ум. Гро́ночко. Ви, гроночки, не гронітеся. Мет. 176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 330.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОНО"
Брудно нар. Грязно. Ум. брудненько.
Гевка, гевси, нар. = гев. Вх. Уг. 232.
Живки́й, -а́, -е́. Живой, проворный, энергическій. Ярош живкий чоловік. Н. Вол. у.
Заку́тий, -а, -е. Закованный. Закуті в пута неофіти. Шевч. 612.
Нао́длів нар. = навідлів.
Оперечитися, -чуся, -чишся, гл. Упираться, противиться. Старшина кликав його у волость, а він оперечивсь, не хотів іти, так ми його взяли та й повели. Новомоск. у.
Прицяпати, -паю, -єш, гл. Примочить, побрызгать. Вх. Лем. 457.
Тепліський, -а, -е. = теплісінький. Шейк.
Тройчак, -ка и -ку, м. Раст. Lythrum Salicaria L. Анн. 205.
Шмата, -ти, ж. Лоскутъ, ветошка, тряпка. Якась брудна шмата. ЕЗ. V. 200.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРОНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.