Викручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викрутитися, -чуся, -тишся, гл.
1) Увертываться, увернуться; вывернуться. Грицько побачив, що кацап виймає ножа, та й викрутився.
2) Только сов. в. Проработать безъ отдыху. Ціле літо, як муха в окропі, викрутяться обоє, рано встаючи, пізно лягаючи.
Врем'Я, -м'я, с. см. урем'я.
Гу́гнати, -наю, -єш, гл. = Гугнявіти.
Зво́мпити и зво́нпити, -плю, -пиш, гл. Оробѣть, пасть духомъ, смутиться, потерять надежду. Пандар погибель бачив брата, злякався, звомпив, замішавсь. Не звомпив же й січовик, на п'ядь не одступив і сміло дивиться чоловікові в вічі. Всюди про козацьке щастє звонпили.
Згина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. зігну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Сгибаться, согнуться. Під віконцем зігнувся, чи не вийде Маруся. Як ударить ватаг молоденький чумаченька списом у груди. Ой той же спис удвоє зігнувся.
Обсмоктати Cм. обсмоктувати.
Пазинати, -на́ю, -єш, гл. = пазити.
Смертенний, -а, -е. Смертельно, безнадежно больной. Де вже їй устати? Зовсім смертенна лежить.
Стоїще, -ща, с. Среди пастбища въ полонинах: мѣсто и устроенные на немъ загоны и хлѣвы для скота и жилище пастуховъ; состоитъ изъ стаї, кошари, єлівника, телятника, кучі, стадарки, за́город и пр.
Ціліненький, -а, -е. = цілісінький. Ціліненьку ніч казку кажуть.
