Вирощати, -щаю, -єш, сов. в. виростити, -щу, -стиш, гл. Выращивать, выростить. Дощі.... землю промочають, траву вирощають. Виростив.... як рідну дитину.
Відпорина, -ни, ж. Шесть, которымъ отталкиваютъ неводъ на глубину.
Віра, -ри, ж. 1) Вѣра; довѣріе. А в козака стільки віри, як на синім морі піни. діймати, няти, поняти віри. Вѣрить, повѣрить. З брехні не мруть, та вже віри більше не ймуть. Не хоче дядько йти, та ще й віри не йме, що в мене єсть дерево на хату. Брат і віри поняв, а того не знав, сердега, що жіноче плем'я лукаве. 2) Вѣра, религія. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. анахтемська, пся, чортова віра. (Брань). 3) Народъ. Прийде віра християнськая во небесний рай. Ум. віронька.
Попереброджувати, -джую, -єш, гл. Перейти въ бродъ (во многихъ мѣстахъ, о многихъ людяхъ).
Поплазувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Поползти. Безногі черви поплазували. 2) Медленно, съ трудомъ пойти, поплестись. Поплазував він до церкви.
Пропарубкувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробыть парнемъ.
Супліка, -ки, ж. Прошеніе, письменная просьба. Супліка до Грицька К.... и Подаваймо супліку до архирея, щоб прислав нам попа.
Тюрма, -ми, ж. = турма.
Упокійний, -а, -е. Спокойный. Упокійної, святої землі не побачить.
Усмоктати, -ся. Cм. усмоктувати, -ся.
