Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грудуватий

Грудува́тий, -а, -е. 1) Въ комкахъ находящійся, комковатый. Грудувата рілля. Канев. у. На гречків'ї жито посіяв, а на ріллі ні. бо грудувата й дощу нема. Волч. у. 2) О дорогѣ: кочковатый, колоткій. Грудувата дорога, а проте їхать нічого (т. е. сносно).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУДУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУДУВАТИЙ"
Босий, -а, -е. 1) Босой, необутый. Пан в чоботях, а босі сліди знати. Ном. № 1183. 2) Неподкованный, неокованный. Босі коні. Фр. Пр. 112. Босі колеса. Камен. у. Босий віз. Фр. Пр. 112. Гармати да ковані вози в поход риштує, а босими возами загороде тіснину в Петрах. К. ЦН. 242. 3) О собакѣ: темной шерсти съ бѣлыми лапами. Вх. Зн. 68. Мнж. 85. О быкѣ: съ бѣлыми копытами. КС. 1898. VII. 42. 4) чоловік з босою губою. Человѣкъ безъ усовъ. Ейскъ. Ум. босенький, босесенький. Ніжки босенькі мерзнуть. Морд. Пл. 91.
Браток, -тка, м. 1) Ум. отъ брат. 2) — лісовий. Раст. Viola sylvestris Lam. ЗЮЗО. І. 141.
Вимислити Cм. вимишляти.
Ме́нта, -ти, ж. Родъ мѣхового женскаго полушубка, окаймленнаго тесемками. Гол. Од. 81.
Обшукування, -ня, с. Обыскиваніе.
Примастка, -ки, ж. 1) Сдабриваніе корма. Херс. г. 2) мн. Льстивыя рѣчи, сладенькія слова. Примастками балака. Н. Вол. у.
Приматкобожитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Подольститься, подмазаться, приласкаться. Чи ба! як приматкобожилась! Брацл. у. 2) Пристроиться, помѣститься. Де б мені тут приматкобожитись з оселедцем? Брацл. у.
Роскудовчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. роскудо́вчитися, -чуся, -чишся, гл. = роскудлуватися, роскудлатися.
Улюбленець,  -нця, м. Любимець. Ум. улюбленчик. Любимчикъ. Бабуся не знає вже. чим свого коханого улюбленчика вшанувати. Г. Барв. 502.
Шевляга, -ги, ж. 1) Дрянной конь, кляча. Перекинь штани на шевлягу та й мерщій доганяй. 2) Овца. Вовк поїв до однісінької шевляги. Лубен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУДУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.