Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грудуватий

Грудува́тий, -а, -е. 1) Въ комкахъ находящійся, комковатый. Грудувата рілля. Канев. у. На гречків'ї жито посіяв, а на ріллі ні. бо грудувата й дощу нема. Волч. у. 2) О дорогѣ: кочковатый, колоткій. Грудувата дорога, а проте їхать нічого (т. е. сносно).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУДУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУДУВАТИЙ"
Гоління, -ня, с. Бритье.
Жаса́ти, -са́ю, -єш, гл. Пугать. Вх. Зн. 17.
Клапати, -паю, -єш, гл. Болтать. Желех.
Крупнистий, -а, -е. Зернистый. Вх. Лем. 428.
Ненавидник, -ка, м. Ненавистникъ. Спасення од ворогів наших і з руки всіх ненавидників наших. Єв. Л. І. 71. Такого ненавидника жидівського... мені ще не доводилось бачити. Г. Барв. 19.
Півтора числ. Полтора. Як ми любилися півтора року. Чуб. V. 149. Надувся, як півтора нещастя. Ном. № 3373. Що не скаже, то все півтора людського, — все глупость. Чуб. І. 248.
Позажурюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Опечалиться (о многихъ). Дівчата позажурювались. Г. Барв. 111.
Поздвигати, -га́ю, -єш, гл. Сдвинуть (во множествѣ). Таке каміння, що насилу з місця поздвигали. Славяносерб. у.
Пригір, гору, м. Холмъ. Іде чернець у Вишгород на Київ дивитись та посидіть на пригорі. Шевч. 370.
Рапчак, -ка, м. = рапак. Вх. Уг. 264.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУДУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.