Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

громашик

Грома́шик, -ка, м. Раст. Hepatica triloba. Лв. 99.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 330.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМАШИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМАШИК"
Відмінча, -ча́ти, с. = відміна. 5.
Лі́тепло, -ла, с. Теплая вода. Вас. 169. Начерпай води холодної і постав на огонь, зогрій літепла, промий мої смертельні рани. Уж. Літеплечко.
Морко́тя, -ті, ж. Ворчунья? Гиря-мокотя сидить моркотя. Ном. № 9281.
Обіздріти, -дрю, -риш, гл. 1) Увидѣть. Борз. у. 2) поки сонце обіздріє. Пока роса спадетъ. Мнж. 187.
Огненно нар. Горячо, пылко.
Підв'язь, -зі, ж. У плотниковъ: мѣсто, гдѣ балка запускается въ столбъ, служащій ей поддержкой. Уман. и Гайсин. у.
Позаварювати, -рюю, -єш, гл. Заварить (многое).
Сухостій, -сто́ю, м. Усохшее на корню дерево.
Урочисто нар. Торжественно.
Шмалко, -ка, м. Названіе быстро ходящаго вола. КС. 1898. VII. 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРОМАШИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.