Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

громашик

Грома́шик, -ка, м. Раст. Hepatica triloba. Лв. 99.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 330.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМАШИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМАШИК"
Брундук, -ка, м. Веревка отъ кормы судна на берегъ къ колу. Азовск. море. (Стрижевск.).
Бубнарь, -ря, м. Музыкантъ на бубнѣ. Cм. бубнарити. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Відхожа, -жої, ж. Музыка, которой сопровождается отправленіе жениха и невѣсты въ церковь къ вѣнцу. Музики грають відхожої. О. 1861. XI. Кух. 36.
Додава́тися, -даю́ся, -єшся, сов. в. дода́тися, -да́мся, -даси́ся, гл. Прибавиться, приложиться. Лучче шукайте царства Божого, а се все додасться вам. Єв. Л. XII. 30.
Зазелені́ти, -ні́ю, -єш, гл. Зазеленѣть. Діраве радно все поле закрило, Бога просило, щоб ся зазеленіло. Ном. стр. 300. От весна настав: хліба скрізь посходили, — зазеленіло. Рудч. Ск. II. 194.
Линь, (ня?, м.). Раст. Artemisia campestris. Лв. 97.
Ничельниця и ничениця, -ці, ж. см. начиння 3.
Плюский, -а́, -е́ Плоскій. Шух. І. 91.112.
Повидзьобувати, -бую, -єш, гл. Выклевать (многое).
Удовівна, -ни, ж. Дочь вдовы. Катрусею вдовівна звалась. Шевч. 586.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРОМАШИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.