Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

громашик

Грома́шик, -ка, м. Раст. Hepatica triloba. Лв. 99.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 330.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМАШИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРОМАШИК"
Безсоромність, -ности, ж. Безстыдство. Желех.
Бісіянський, -а, -е. = бісовський. Какъ бранное слово встрѣчено въ народ. разсказѣ: Ну, та й утяла ж бісіянська віра! так гуля й набігла. Грин. II. 207.
Жада́ний, -а, -е. Желанный. Наступив довго жаданий день. Стор. Пани мої кохані та жадані! Н. Вол. у. Е, мій жаданий, де ж я візьму стілько грошей? Камен. у.
Ма́затися, мажуся, -жешся, гл. 1) Мазаться. 2) Пачкаться, мараться. З) до ко́го, коло кого. Ласкаться къ кому.
Нала́пати, -ся. Cм. налапувати, -ся.
Опір 1, опо́ру, м. Сопротивленіе.
Правдиве нар. = правдиво. Сей правдиве у Бога вірує. О. 1861. IX. 179.
Хазяйствечко, -ка, с. Уш. отъ хазяйство.
Хвоїна, -ни, ж. = хвоя. Ум. хвоїнка. Ном. № 8466.
Чичка, -ки, ж. Цвѣтокъ. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРОМАШИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.