Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голити

Голити, -лю, -лиш, гл. 1) Брить. Багатого і серп голить, а убогого і бритва не хоче. Ном. № 1600. 2) лоб голити. Брать въ солдаты. Прийшов указ лоби голить. Шевч. 591. Употребляется въ этомъ значеніи и только глаголъ съ дополненіемъ: в москалі. Прошу собі волі — не дає і в москалі проклята не голить. Шевч. 417.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛИТИ"
Білоручечка, -ки, об. ум. отъ білоручка.
Боронення, -ня, с. 1) Защита. 2) Запрещеніе. 3) Обработка бороною.
Дубрі́вний, -а, -е. = дібрівний. Вона мов квітка та дубрівна, що тільки стала розцвітать. Греб. 318. Дубрівная зазуля. Гол. У самій гущавині дубрівній, там, де липина і горобина і дуб кучерявий поспліталися вітами зеленими. МВ. ІІ. 97.
Жабрь, -рів, ж. Жабры. Риба зітхнула жабрами і простяглася. Левиц. І.
На́росля, -лі, ж. Наростъ вокругъ ствола дерева. Н. Вол. у.
Підп'Яний, -а, -е. Подъ хмѣлькомъ, выпивши. О. 1862. VIII. 2.
Покучерявити, -влю, -виш, гл. Сдѣлать кудрявымъ.
Росхряпаний, -а, -е. Разбитый, расколотый. Росхряпаний віз. Черк. у. Росхряпаний чоловік. Черк. у. Купила макітру, аж вона росхряпана.
Хвартушина, -ни, ж. = хвартух. Спідничина не зіходить, хвартушина не стече. Грин. ІІІ. 268. Як була я молодою преподобницею, повісила хвартушину над віконницею. Шевч. 187. Ум. хвартуши́нка.
Цісарець, -рця, м. Австріецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.