Бубній, -нія, м.
1) Играющій на бубнѣ.
2) Безъ умолку болтающій.
Відор, -ру, м. Отработокъ пахотой за пользованіе землею.
Воленька, -ки, ж. Ум. отъ воля.
Волочити, -чу, -чиш, гл.
1) Тащить, тянуть, влачить, волочить. Волочать трупи ланцюгами. Копиці волочив.
2) Бить, таща. Хто пив, а мене волочать.
3) Бороновать (послѣ посѣва). Посіяв і волочить. Удівонька пшениченьку сіє, посіявши, стала волочити.
Гадюк, -ка, м. = гадина.
Голодниця, -ці, голоднівка, -ки, ж. = здухвина.
Жу́желитися, -люся, -лишся, гл. Давать нагаръ. Свічка.... неясно горіла: знай ґніт нагоряв — жужелився.
Наміря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. намі́рятися, -рюся, -ришся, гл. 1) Нацѣливаться, нацѣлиться. Стрілець ще намірився в третій раз. 2) Замахиваться, замахнуться. Він уже намірився мене вдарити. 3) Вознамѣриваться, вознамѣриться.
Повсюдно нар. Вездѣ, повсемѣстно. Се повсюдно роблять наші молодиці й баби.
Цуговий, -а, -е. О лошади: годный для запряжки въ коляску. Цугові коні.
