Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

головуватий

Головуватий, -а, -е. О растеніяхъ: имѣющій головню 1. Головувате просо. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 303.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОВУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОВУВАТИЙ"
Велерічивий, -а, -е. Многорѣчивый. Язик отой велерічивий. Шевч. 625.
Викликання, -ня, с. Вызываніе.
Дрантогу́з, -за, м. Оборвышъ. На городі кукуруза; нема мого дрантогуза, нема його і не буде, він поїхав межилюде. Чуб. V. 1180.
Квічати, -чу, -чиш, гл. Визжать. Свиня квічить, а в пліт лізе. Ном. № 2740.
Куховарський, -а, -е. Кухонный, поварской. Почала роспитувати Галю про якусь куховарську справу. Левиц. І. 225.
Ля́лечка, -ки, ж. Ум. отъ лялька.
Натушкувати, -ку́ю, -єш, гл. Наложить много, закрывъ что-либо наложеннымъ. Натушковано на його зверху кожухів, подушок. Мир. ХРВ. 249.
Поневільний, -а, -е. Насильственный, принудительный. Там на горі церковця стояла, там дівчина поневільний шлюб брала. Гол. І. 203.
Спасти Cм. спадати.
Чаклій, -лія, м. = чаклун. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОВУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.