Буковинчик, -ка, м. Ум. отъ буковинець.
Жи́ла, -ли, ж. 1) Жила, кровеносный сосудъ. Будьмо живі, щоб з наших ворогів повитягало жили. жи́ла ки́дається. Вьется пульсъ. Береться лікарь за руку, — ото дивиться, чи ще кидається жила. 2) Сухожиліе. нап'ясти жили. Понатужиться. Троянці нап'яли всі жили та вмиг пролом і заложили. 3) Жила минеральная, жила воды подземная. В землі вода тече по жилах, як в чоловікові тече кров. 4) Стяжательный человѣкъ, скряга. Ум. жи́лка, жи́лонька, жилочка. Жінка як жилка: коли схоч — потягнеш. Усяка жилочка неначе слухає, а він сердешний і дух притаїв.
Зохабити, -блю, -биш, гл. Оставить, бросить. Вийшло дівча (жито) жати, не могло го в ручку взяти. Пішло оно до крамниці купувати рукавиці, рукавиці не купим, в полю жито зохабило.
Крошня, -ні, ж.
1) Рыболовный сакъ.
2) Верхъ, будка повозки. Ум. кроше́нька.
Мимохі́д, -ходу, м. Конвульсіи у дітей.
Назара́нці нар. Ha разсвѣтѣ.
Намоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Намолиться. Надивитись, намолитись і заснуть навіки.
Поспитатися, -та́юся, -єшся, гл. Спросить, спроситься.
Соняшниковий, -а, -е. Изъ подсонечника, подсолнечный. Соняшникова олія.
Трахтирників, -кова, -ве Принадлежащій трактирщику.
