Віск, воску, м. Воскъ. Зсукали свічку з ярого воску. Ум. вощок, вощечок.
Горо́дчик, -ка, м. Ум. отъ горо́д.
Заду́шний, -а, -е. 1) О воздухѣ: спертый. 2) Заупокойный, поминальный. — день. День всеобщаго поминовенія, родительская суббота.
Обідити Cм. обіжати.
Позбігати, -гаємо, -єте, гл. Сбѣжать (о многихъ). З двора й собаки наші позбігали.
Розвернути, -ся. Cм. розвертати, -ся.
Старук, -ка, м. Старикъ. Прийшов якісь старук.
Хлопкувати, -кую, -єш, гл. Служить. Ой не схотів же ти мені, хлопку, хлопкувати, і будеш же ти панам ляхам стадо напувати.
Чупринка, чупринонька, чуприночка, -ки, ж. Ум. отъ чуприна.
Штука, -ки, ж. 1) Часть чего либо, кусокъ. Що це за свита? і тут штука, і тут штука, — уся штукована; хоч би з цілого була зроблена. Кусокъ мѣха, вставляемый въ мѣхъ тамъ, гдѣ попадается мѣсто безъ шерсти, которое вырѣзывается. 2) Искусство. 3) Вещь. Шкода муру, — старосвітська штука. 4) Хитрость, уловка, продѣлка. А тут є якась німецька штука, що усе оце робить. братись на штуки. Употреблять хитрости, уловки. 5) Диковина, трудность. Не штука роскинути, а штука зібрати. Не штука наука, а штука розум. Бити не штука. 6) огнева штука. Феерверкъ. Перед домом вкопували риштовання за для огневих штук. Ум. штучка, штучечка.
