Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гок

Гок, -ку, м. Степной загонъ для скота. Мнж. 178.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 299.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОК"
Глупак, -ка, м. = дурень. Харьк. у. Желех.
Довше нар. 1) Длиннѣе. 2) Дольше. Скрипуче колесо довше ходить. Ном. № 8157. Ум. До́вшенько. Я б і довшенько посиділа, так мати лаятимуть. Васильк. у.
Комедія, -дії, ж. Комедія. Почав він... писати... комедії на театр. К. Гр. Кв. XVIII.
Ніде 1 нар. 1) Негдѣ. 2) Некуда. Йому ніде дітись.
Новосілля, -ля, с. Новоселье. Кв. І. 113.
Пообвіювати, -віюю, -єш, гл. = пообвівати.
Порубати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Изрубить. ЗОЮР. І. 167. Хведора Безрідного, отамана курінного постріляли, порубали. АД. І. 248. 2) Изранить клыками (о дикихъ свиньяхъ). Неповалений на місті кнур кидається на дим і своїми здоровенними иклами порубав пластуна, як не вспів схибитись. О. 1862. II. 63.
Розсоха, -хи, ж. 1) Чаще во мн. ч. розсо́хи. Развилка, развилина, мѣсто, гдѣ что-либо раздвояется, напр. бревно съ вилообразнымъ концемъ, мѣсто, гдѣ расходятся ноги, распутье и пр. Драг. 35. О. 1861. XI. Св. 32. Мнж. 148. Шух. I. 149. 2) мн. Деревянные вилы для навоза. Вх. Зн. 61. Ум. розсішка.
Сполохати, -хаю, -єш, гл. = сполошити. Сполохав пташку в вишневім садочку. Левиц. І. Нащо ти її так сполохав? Кв.
Усениця, -ці, ж. = гусениця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.