Горі́шній, -ня, -нє 1) Верхній, наверху находящійся. Подивиться козак Нечай в горішню кватирку. Горішній навій. Камінь у млині буває горішній і долішній. Горішній одвірок над хатніми дверьми. 2) Выше по теченію лежащій. 3) О вѣтрѣ: сѣверный (на Днѣпрѣ). Сѣверо-восточный (Кубань). Горі́шній бік у полотні́. Лицевая сторона полотна, которая при вышиваніи обращена къ швеѣ. 4) Чердачный. Горішнє вікно. 5) Горі́шня ха́та. Та изъ хат (комнатъ), которая находится въ сторону горъ (въ подгорныхъ мѣстностяхъ).
Забузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Забить, заполнить, засыпать, залѣпить сыпучимъ тѣломъ, грязью. Борода йому забузована снігом. Банька скляна, та забузована, та й не видко, що у їй.
Лепіх, -ха, м. Раст. Gluceria spectabilis.
Наба́жний, -а, -е. Сильно желающій.
Погорінець, -нця, м. = погорілець.
Світонько, -ка, м. Ум. отъ світ.
Тежик, -ка, м. Цвѣточный горшокъ, вазонъ.
Трава, -ви, ж. Трава. На ледачій землі і трава не росте. Ум. травка, травонька, травочка, травиця, травичка, травиченька. Щоби сіно не зчорніло і в полі травиця.
Трясовиця, -ці, ж. = трясавиця 2.
Шерегувати, -гую, -єш, гл. Строить въ ряды. Військо збірає.... все шерегує.
