Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

головище

Головище, -ща, с. ув. отъ голова. Кулачище під бочище, нагаїще в головище. Чуб. V. 482.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОВИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОВИЩЕ"
Благатися, -гається, гл. безл. Умоляться, проситься. благається, благалося. Просится, просилося. Скільки благалося благословення. МВ. ІІ. 181.
Грасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Вытаптывать. Татари стояли, копитами землю грасували. Гол. І. 101.
Ґилу́н, -на́, м. Самецъ съ однимъ ядромъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Cм. Кишкун.
Завдру́ге нар. = вдруге. А він його завдруге як заціде у вухо! Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Закрю́кати, -каю, -єш, гл. Заквакать. Жаби закрюкали. Грин. І. 33.
Капарити, -рю, -риш, гл. 1) Худо дѣлать, кропать, пачкать. Желех. 2) Жить въ нищетѣ. Свій вік капарить. Желех.
Колісня, -ні́, ж. 1) = колішня. 2) мн. колісні. Родъ вышивокъ. Kolb. І. 48.
Плеканий, -а, -е. Заботливо, нѣжно воспитанный. Уман. у.
Плоть, -ти, ж. = плит. Шух. І. 183.
Поладити, -джу, -диш, гл. Починить; приготовить, смастерить. Ой як коні покую і як сани поладжу, то по твого біль поїду. Чуб. III. 370. Поладила якось драбину. Чуб. І. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОВИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.