Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

головиця

Головиця, -ці, ж. 1) = голова. Буду драти паси од ніг до головиці. Чуб. Молодії молодиці, завивайте головищ. Чуб. ІІІ. 47. 2) = дівич-вечір. КС. 1883. II. 397, 399. 3) Головиця. Родникъ. Шух. І. 211. Була там керниця-головиця — нора, якою з землі вода іде. Шух. I. 221. 4) = головатиця. Вх. Зн. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОВИЦЯ"
Дже́ря, -рі, ж. = Джер.
Заведе́нція, -ції, ж. = заведення. Ич, думаю, яка в їх заведенція! Треба й собі, щоб не подумали, що я мужик, дак нічого й не знаю. Драг. 52. Се вже така буде усюди заведенція. Кв. Драм. 34.
Іносе, іно́сь, нар. Согласенъ, ладно, хорошо, пусть такъ; разумѣется. Греб. 376. «Іно́се! сількісь, як мовляла», Юноні Юпітер сказав. Котл. Ен. VI. 86. «Чи ти підеш на улицю?» — Іносе. Борз. у.
Лю́нтра, -ри, ж. Узкая длинная лодка. Мнж. 185.
Позадурювати, -рюю, -єш, гл. Забить голову, одурить (многихъ).
Порозліплювати, -люю, -єш, гл. Разлѣпить слипшееся (во множествѣ).
Поскликатися, -каємося, -єтеся, гл. Перекликаясь, созвать другъ друга. Поскликались вони докупи. Рудч. Ск. І. 31.
Розгнівитися, -влюся, -вишся, гл. = розгніватися. На кого ти росердилась, на кого ти розгнівилась? Мил. 190. Як наш латин тут розгнівився і на гінця свого озлився, що зуби з серця покусав. Котл. Ен.  
Торохкотійка, -ки, ж. = торохтійка.
Усещедрий, -а, -е. Въ высшей степени щедрый. Подай же й нам, всещедрий Боже, отак цвісти, отак роста. Шевч. 649.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.