Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голодити

Голодити, -джу, -диш, гл. Морить голодомъ. Сам себе Семен голодить та збірає гроші на хату. Харьк. Тоже. голодом голодити. ЕЗ. V. 102.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 303.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОДИТИ"
Дворя́нка, -ки, ж. Дворянка.
Дзя́вкання, -ня, с. Лай щенка, тявканіе.
Заклюба́чений, -а, -е. = заклебучений. Вх. Уг. 239.
Клезнути, -ну́, -не́ш, гл. Ударить по лицу. Инший паном уродивсь, паном охрестивсь, паном і зріс, а далебі і мужика клезнуть не вміє. О. 1861. III. Гул.-Арт. 99.
Ма́ківочка, -ки, ж. Ум. отъ маківка.
Нововірний, -а, -е. Относящійся къ новому ученію. Нововірні оповідання про світ широкий, про науку правди. К. Бай. 135.
Платок, -тка, ж. 1) Слой. Укопану глину беруть платками за помочию зелізних лопаток. Шух. І. 260. 2) Платокъ. Ум. плато́чок.
Потрачати, -ча́ю, -єш, сов. в. потратити, -трачу, -тиш, гл. Тратить, истратить, издержать, утрачивать, утратить. Кипить, мов у горшку окріп і силу даром потрачає. О. 1861. IV. 158.
Спілий, -а, -е. Спѣлый. Їх зрізують, як спілий колос в полі. Іов. 54. Ум. спіленький, спілесенький.
Шляхетський, -а, -е. Дворянскій. Багатого дочка батька, шляхетського роду. Шевч. 275.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.