Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гойно

Гойно нар. Щедро, роскошно, изобильно. Гойно приймати гостей. Жити гойно. Чуб. ІІІ. 371. Та вона у мене так жила гойно: не знала ніякої роботи. Уман. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 299.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЙНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЙНО"
Зараху́вати, -ху́ю, -єш, гл. 1) Просчитать. 2) Зачесть.
Зуніятити, -я́чу, -тиш, гл. Сдѣлать уніятомъ. К. ПС. 139.
Мицьо, -ця, м. Толстощекое дитя. Вх. Лем. 435.
Напа́рити, -рю, -риш, гл. Напарить.  
Перешкварчати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать шипѣть на огнѣ.
Прителіпатися, -паюся, -єшся, гл. Приплестись, притащиться. Ну чого ти сюди прителіпалась? Харьк. у.
Розвихати, -ха́ю, -єш, гл. Раскачать.
Спинка, -ки, ж. Ум. отъ спина.
Топнути, -ну, -неш, гл. Тонуть.
Трястя, -ті, ж. = трясця. Котл. Ен. ІІІ. 13. Мене трястя схопила та трясе так, що мені гості не в думці. Левиц. І. 420.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЙНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.