Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

личний

Лични́й, -а́, -е́ Аккуратно сдѣланный. А й личний він! Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧНИЙ"
Верето, -та, м. = пілка 3. Вх. Пч. II. 21.
Відвоювати Cм. відвойовувати.
Замарму́зити, -жу, -зиш, гл. Запачкать.
Калабайка, -ки, ж. Зарубка на деревѣ для добыванія сока.  
Осиротити, -чу́, -ти́ш, гл. Осиротить. А вража дочко! ти мене осиротила! Мій Василь од мене одцурався. МВ. І.
Побоятися, -бою́ся, -ї́шся, гл. Побояться. Я побоявся, щоб дзиглика не поламать. Рудч. Ск. І. 95.
Попизитися, -жуся, -зишся, гл. Побыть, надувши губы, поважничать. Шо ми ще їстимем? — «Пизи та заспи». — Які? — А такі, що понизишся та й заснеш. Богод. у.
Розчах, -ху, м. Расколъ въ деревѣ вдоль ствола. Міусск. окр.
Сухоперки нар. О стиркѣ бѣлья: безъ предварительнаго намачиванія и бученья.
Уболона, -ни, ж. = оболона. Гол. II. 232.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.