Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лиш

Лиш нар. = лише. Нашому маляті лиш слинку ковтати. Ном. № 1038. 2) = лишень. Гляди лиш! Ном. № 13603. Кете лиш кресало! Шевч. 78. Біжи лиш швидче в Карфагену. Котл. Ен. І. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИШ"
Бичування, -ня, с. Отглагольное сущ. отъ бичувати.
Глянутися, -нуся, -нешся, гл. Посмотрѣть, взглянуть. Глянься на мене, на себе. Подивися, глянься, який я удався! Н. п.
Джерма́ла, -ма́л, ж. мн. Щипчики, которыми чабаны вычищаютъ червей у овецъ. О. 1862. V. Кух. 37. Чабани мусять за сим пильнувати: черву витягають джермалами, засипають ранку синім каменем і мажуть дьогтем, щоб муха не сідала. Кух. (О. 1862. V. 33).
Окладка, -ки, ж. = окладина. О. 1861. XI. 110.
Перем'яшкурити, -рю, -риш, гл. Перемять.
Понавкруги нар. = навкруги. Понавкруги ніде нічого не видно й близько. Мнж. 149.
Попелище, -ща, с. 1) Мѣсто, куда выбрасываютъ золу. Рк. Левиц. 2) У Шевченка съ измѣн. удареніемъ: попелище — попелище. А Максим на пожарище та на попелище подивився. Шевч. 590.
Роспаскудитися, -джуся, -дишся, гл. Распакоститься, испортиться нравственно.
Уклепати, -паю, -єш, гл. Выковать. Там єсть з чого шаблюку уклепати. Шейк.
Щати, (-щу? -щиш?), гл. = сцяти. Вх. Уг. 227.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.