Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лиш

Лиш нар. = лише. Нашому маляті лиш слинку ковтати. Ном. № 1038. 2) = лишень. Гляди лиш! Ном. № 13603. Кете лиш кресало! Шевч. 78. Біжи лиш швидче в Карфагену. Котл. Ен. І. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИШ"
Безпробудний, -а, -е. Непробудный. Опочивав сном тихим, безпробудним. К. Іов. 8.
Є́щір, -ра, м. зоол. Salamandra maculata. Шух. І. 22.
Зака́кати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. запачкать экскрементами.
Затлуми́ти, -млю́, -миш, гл. Подавить.
Каляріпа, -пи, ж. Раст. кольраби, Brassica oleracea caulorapa.
Котляренко, -ка, м. Сынъ мѣдника, литаврщика.
Повдавлювати, -люю, -єш, гл. Вдавить, втиснуть (во множествѣ). Хлопець... повдавлював йому очі в ямки. Драг. 238.
Солодун, -на, м. = солодій. Лохв. у.
Соромітний, -а, -е. = сороміцький. Шевч. ІІ. 162.
Цмокнути, -кну, -неш, гл. Одн. в. отъ цмо́кати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.