Відвалювати, -люю, -єш, сов. в. відвалити, -лю, -лиш, гл. 1) Отваливать, отвалить. Одвалив того каменя. 2) Откалывать, отколоть, отрѣзывать, отрѣзать. Відвалив криги кусень оттакий завбільшки. Відвалив скибу хліба.
Відпочин, -ну, м. Отдыхъ. Карим очам спання нема, ніжкам — одпочину.
Вішальниця, -ці, ж. Висѣлица.
Зба́нок, -нку, м. 1) = збан. Коби мені зранку горілочки в збанку. 2) Перекладина въ ткацкомъ станкѣ, на которую ткачъ упирается грудью. 3) Раст. Nuphar luteum Smith. Ум. зба́ночок.
Ми́тель, -лю, м. Теплая вода для мытья головы. Приготуй мені мителю, хочу голову змити. В ночви налила мителю, щоб змити голову, бо була субота. Также щелочная вода для бѣленія полотна.
Повипадати, -даємо, -єте, гл. Выпасть (во множеств.). Чи чуєш, дядьку! Щось у тебе з воза повипадало! Зуби... повыпадали.
Прикопувати, -пую, -єш, сов. в. прикопа́ти, -па́ю, -єш, гл.
1) Закапывать, закопать, привалить землей. Сади картоплю, та не глибоко прикопуй. Въ значеніи: похоронить. Хвали попа, прикопавши. Моя ненько, моя матінко! на шо ти мене, нещасницю, вродила, гірку долю вділила? Чом же ти мене не прикопала, щоб я не горювала?
2) Еще вскапывать, вскопать; еще выкапывать, выкопать.
Річ, речі, ж.
1) Рѣчь, слово, разговоръ. На речах — наче на кобзі. Нехай ваша річ на переді. Про вовка річ, а вовк навстріч. відняло річ. О больномъ: отняло языкъ. зняти річ. Начать говорить, заговорить. річ на двічі. Двусмысленность. не до тебе річ. Не съ тобой говорятъ. бути з ким на реча́х. Имѣть съ кѣмъ разговоръ. стати на річах з ким. Вступить въ разговоръ. в речі ввіхо́дити, захо́дити. Пускаться, вдаваться въ разговоры. Ввійшов із нею в речі. Не дуже в речі захожу: роспитаюсь дороги в Дем'янівку, подякую за хліб-сіль та й далі.
2) Дѣло. Остання річ вовком орати. Я буду просить тебе об одну річ. Жіноча річ — коло припічка. Був шляхтич в військових речах бравий, звався Пилип. не в тім річ. Не въ томъ дѣло. Не в тім річ, що в хаті піч: то біда, як нема. до речі. Кстати, дѣльно. Не війтова дочка, та до речі говорить. не до речі. Некстати, не къ дѣлу. не од тієї речі. Не прочь. з яко́ї речі. Съ какой стати. моя, твоя и т. д. річ. Мое, твое и пр. дѣло. Твоя річ — мене вірне кохати. не подоба-річ. Неприлично. Не подоба-річ мені старому по весіллях гуляти. звичайна річ. Обычная вещь. То в танцях звичайна річ.
3) Вещь, предметъ. Вікно три речі псує: атрамент, сіль і молоду жінку. Недивним річам не дивуйсь.
4) Пѣна и слюна у мертвеца.
Спроможне нар. Зажиточно. Спроможне жили.
Хворостець, -тцю́, м. Мелкій хворостъ. Хто по хворостець побіжить, щоб у грубці прокинути?
