Випрягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. випрягтися, -жуся, -жешся, гл. Выпрягаться, выпречься, распрягаться, распречься, отпрягаться, отпречься. Се як віл у ярмі: коли не випряжеш, — не випряжеться.
Заляга́ння, -ня, с. 1) Указываетъ дѣйствіе по значенію глагола залягати. 2) Засада. Залягання на гординця.
Застиди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. = засоромити.
Зразу нар. Сразу, вдругъ; съ самаго начала. Захоч — і вродиться все зразу. Ми тільки що наткнулись, він так таки зразу і почав лаятись.
Мовчу́н, -на, м. Молчальникъ, неразговорчивый человѣкъ.
Перестан, -ну, м. Остановка, прекращеніе. Пташки без перестану, без спину виспівували. Слухав би без перестану, брате, твого читання.
Попідстилати, -ла́ю, -єш, гл. Подостлать (во множествѣ)
Правдиво нар.
1) Правдиво, справедливо. Правдиво ви свідкуєте. Перед Богом стою і кажу правдиво.
2) Истинно.
Предок, -дка, м. Предокъ. З предків хазяїн. Ви, жидове, Христа замучили. — Не ми, Маріє, то наші предки. Cм. предків'я.
Уживатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. ужитися, уживуся, -вешся, гл.
1) Употребляться, употребиться, потребляться. Я хочу видіти, як моє добро уживатиметься.
2) Уживаться. З відьомським кодлом не вживешся.
