Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

личаковий

Личако́вий, -а, -е. Мочальный, лыковый. Убогі носили личакову одежу. К. ЧР. 64. Скидають личакову драну свиту. К. ЧР. 70.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧАКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧАКОВИЙ"
Боркання, -ня, с. 1) Подрѣзываніе крыльевъ (у птицъ). 2) Усмиреніе, прибираніе къ рукамъ кого.
Вільховий, -а, -е. Ольховый. Наліг, як на вільхову довбню. Ном. № 10020.
Дріботу́ха, -хи, ж. Говорунья, болтунья. Що вже й дріботуха вона, то й Боже! Усе дрібоче, усе дрібоче! Новомоск. у.
Лега, -ги, об. Лежебокъ.
Лі́чений, -а, -е. 1) Считанный. Вовк і лічене хапає. Ном. № 11104. 2) Лѣченый. На ліченому коні не наїздишся. Ном. № 5249.
Недовго нар. Недолго. Велетню у світі недовго жити. Ном. № 5826.
Подвижник, -ка, м. Подвижникъ. Г. Гр. 56.
Покутє Cм. покуття 2.
Поросити II, -шу́, -сиш, гл. Приносить поросятъ (о свиньѣ).
Тапчанина, -ни, ж. Плохой тапчан. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИЧАКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.