Вимовка, -ки, ж. Ум. отъ вимова.
Возове, -вого, с. Натуральная повинность въ видѣ перевозки чего-либо. Возове одбудеш, шість віз привезеш колод.
Забубо́ни, -нів, м. мн. = забобони. Не дуже люблю сільське понеділкування і всякі сільські забубони. Бабські забубони.
Загага́кати, -каю, -єш, гл. Загоготать, захохотать.
Залу́плювати, -люю, -єш, сов. в. залупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Отворачивать, отворотить (кожу), залупливать, залупить. Свашка-неліпашка: шишок не ліпила, та всі залупила. — о́чі. Выворотить вѣки. Залуплює очі.
Кива, -ви, с. об. = кивун, кивуха.
Обіручний, -а, -е. На двѣ, обѣ руки. — столець. Верстакъ для строганія. Части: головач — доска, которая придерживаетъ, цапок — доска, которая подкладывается.
Опікання, -ня, с.
1) Опеканіе.
2) Обжиганіе, опеканіе.
Понахвачувати, -чую, -єш, гл. = понахапувати.
Простилатися, -лаюся, -єшся, сов. в. прослатися, -стелю́ся, -лешся, гл.
1) Простилаться, простлаться.
2) Простираться, простереться. Таке болото, шо ні пролізти, ні пройти, перед ним простилається.
