Вибуртувати, -тую, -єш, гл. Вырыть. Собака гребеться, гребеться... Там таку яму вибуртував!
Відгороджувати, -джую, -єш, сов. в. відгородити, -джу, -диш, гл. Отгораживать, отгородить.
Двілі́ток, -тка, м. Двухлѣтній быкъ.
Дурнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Дурачиться, шалить. Люде до божого дому йдуть, а ми дурнуємо та пустуємо. 2) Быть безъ употребленія. Яке любе місце, та й дурнує: віддали б кому на ґрунт.
Каляниця, -ці, ж. Деготь, стекающій изъ колесъ.
Кізлини, -лин, мн.
1) Подставки, на которыхъ лежить конецъ вала въ мельницѣ.
2) Колышки, забитые по бокам кізлин для того, чтобы лазить по нимъ вверхъ для смазки вала.
Морґ и морґовий. Cм. ІІІ. морг и морговий.
Подзвонитися, -ниться, гл. безл. щоб, бода́й подзвонилося! Пусть зазвонятъ (надъ тобой мертвымъ) — пожеланіе смерти. Що не по їх, зараз: «щоб і подзвонилось, щоб і закурилось!»
Понашепуватися, -пуємося, -єтеся, гл. = понашевкуватися. Це вже після запорожців понашепувались сюди пани.
Спатися, спиться, гл. безл. Спаться. Йому ніченька не спиться. І світ настав, а Ярині не спиться, — ридає.
