Аре́шт, -ту, м. 1) Арестъ. В холодній під арештом сиділо іще кілька жидків злодіїв і конокрадів. На а́решт го засудили. 2) Помѣщеніе для арестованныхъ, арестантская, тюрьма. До арешту го посадили. Арешт, то дім плачу. Аре́шти собо́в витира́ти — быть въ тюрьмѣ, подъ арестомъ.
Безневинний, -а, -е. Невинный, неповинный, невиноватый. Безневинних б'ють. На мене молоду, безневинную неслава.
Відговорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. відговоритися, -рюся, -ришся, гл. Отговариваться, отговориться, отвѣчать, отвѣтить. Була слава, була слава, стали й поговори.... я за славу сама стану, та й одговорюся.
Героїня, -ні, ж. Героиня.
Доскіпа́тися Cм. доскіпуватися.
Засо́вгати, -гаю, -єш, гл. Зашаркать (ногами).
Зброди́ти, -джу, -диш, гл. 1) Выбродить, исходить. 2) Запачкать слѣдами, оставить слѣды на чемъ; истоптать, вытоптать. Буду закривати милого слідочок, щоби пташки не збродили. Худоба збродила луку.
Носільник, -ка, м. = носій. А носільнички — хлопці-молодці, а кладільнички — середні люде. Ум. носільничок.
Помазати, -ся. Cм. помазувати, -ся.
Постель, -лі, ж. Настилка изъ бересты подъ подомъ печи.
