Бубнявий, -а, -е. Разбухшій.
Вдовки, -вок, ж. мн. = удовки.
Вилаяти, -лаю, -єш, гл. Выругать. Вилаю так, що тобі в пельку не полізе.
Еге́кати, -каю, -єш, гл. Говорить еге.
Женихли́вий, -а, -е. Любящій ухаживать за женщинами.
Знебожитися, -жуся, -жишся, гл. Прикинуться бѣднымъ. У иншого (землі) й так день на тридцять; ні, сього мало: йде, щоб ще виплакати. Прийде до пана, знебожиться: «Дайте, пане, землі, бо в мене зовсім мало».
Куль, -ля́, м.
1) Вымолоченный снопъ. Дав йому він в'язочку сіна і куль соломи і міх полови. Употребл. для солом, кровель. Купила дві копи кулів. Батько, де текло, кришу поладив.
2) Связка камышу. В костер кладуть 30 кіп очерету, а в копі — 60 кулів.
3) Палка или конусообразный обрубокъ, употребляемый въ дѣтской игрѣ того-же имени.
4) Родъ жгута, свернутаго изъ свитки, которымъ бьютъ во время дѣтской игры въ крам. Ум. кулик.
Ламанина, -ни, ж. Ревматизмъ, простудная ломота.
Лино́чок, -чка, м. Ум. отъ лин.
Покрівля, -лі, ж. 1) Кровля. Стріха місцями повигнивала, покрівля де-где провалилася, вікна побиті. Ключ у нас завжде лежав під стріхою у покрівлі. 2) Глиняная покрышка для ульевъ.
