Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

личкований

Личко́ваний, -а, -е. 1) Прикрашенный съ виду. Ви думаєте, у мене личкована капуста? Скрізь однакова, тугенька. 2) Шлифованный. Личкований камінь. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧКОВАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧКОВАНИЙ"
Відсвічуватися, -чуюся, -єшся, гл. Отражаться, отсвѣчиваться.
Жу́белиця, -ці, ж. Навозный жукъ, Scarabeus stercorarius. Вх. Зн. 17.
Зубр, -ра, м. Зубръ. Вх. Пч. II. 5.
Їднанки, -но́к, ж. мн. Cм. єднанка 2. Шух. І. 34.
Нага́вкати, -каю, -єш, гл. Налаять.
Незагнузданий, -а, -е. = незанузданий.
Похвальшувати, -шу́ю, -єш, гл. = пофальшувати.
Служитель, -теля, м. Слуга. Служителю мій вірний! АД. II. 11.
Сохар, -ра, м. Бревно съ развилиной, стоящее на плоту сплавного лѣса (тальби), — на немъ плотовщикъ кладетъ свои вещи. Шух. І. 181.  
Стукало, -ла, с. То, чѣмъ стучать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИЧКОВАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.