Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лихва

Ли́хва, -ви, ж. Процентъ, ростъ, прибыль. Позичив на лихву у жида три карбованці. Камен. у. Хто, грошима запомігши, лихви не приймає, — оттакий ніколи в світі смутку не дізнає. К. Псал. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 363.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИХВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИХВА"
Водій, -дія, м. Вожакъ. Желех.
Лицемі́рно нар. Лицемѣрно.
Оплета, -ти, ж. Плетенье, плетеная вещь. Вх. Зн.
Повітовий, -а, -е. Уѣздный. Повітовий суд. Котл. В одному повітовому місті жив міщанин Лемішка. Левиц. І. 238.
Попричіплювати, -люю, -єш, гл. Прицѣпить (во множествѣ).
Спощуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. спости́тися, -щуся, -стишся, гл. Худать, исхудать отъ поста. Шух. І. 41.
Танок, -нка, м. Хороводъ. Взявши віночок, пійду в таночок гуляти до дівок. Чуб. V. 485. тано́к вести, водити. Вести хороводъ. Ум. танчо́к, тано́чок. А там по риночку танчок ходить, а мій миленький танчок водить. Мил. 86.
Товкання, -ня, с. Толканіе.
Уранішній, я, е Утренній. Сим. 185. Вранішнє сонце обливало його мняким світом. Мир. ХРВ. 188. Година вранішня настала. Греб. 340. Твоє, як сніг ураняшній, біленьке лице. К. Дз. 218.
Усилу нар. Съ трудомъ, едва. Всилу вона від неї вирвалась. Мнж. 2. Всилу п'ять місяців пробула в них. Г. Барв. 368.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИХВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.