Гущики́, -ків, м. мн. Чаща лѣсная. Несе у ліс, у гущики.
Зарива́тися II, -ва́юся, -єшся, сов. в. зарва́тися, -рву́ся, -ве́шся, гл. 1) Начинать, начать рваться. Катря як скричить, зарветься до хати, — я її за поперек вхопила, у сіни назад одкинула. 2) Порываться. Вже Катря сама до їх бігати заривалася. З) Начинать, начать споръ, ссору. Не заривайся з багатиром, бо він судців підкупе.
Ма́мчити, -чу, -чиш, гл. = мамкувати.
Папірний, -а, -е. = паперовий. Чарочко-повночко, як мені до тебе пристати? Чи папірними руками, чи сахарними устами.
Перекіцнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Перекувыркнуться.
Підозренний, -а, -е. Заподозрѣнный, подозрительный, вызывающій подозрѣніе. Се вже я чув у самому городі Острозі від людей статечних, мовляв, віри годних і не підозренних.
Попримощуватися, -щуємося, -єтеся, гл. То-же, что и примоститися, но о многихъ. (Хати) попримощувались на крутих боках долини.
Різьба, -би, ж. Рѣзьба, рѣзная работа. Дорогу різьбу рубають.
Скотинний, скотинячий, -а, -е. Относящійся къ скоту, скотскій. Це був у нас скотинячий ярмарок.
Спустошувати, -шую, -єш, сов. в. спусто́шити, -шу, -шиш, гл. Опустошать, опустошить. Край був спустошений. Замок геть спустошили. Ой зеленая дубруівонько, та нащо ж тебе рано спустошено, що траву на сіно покошено?
