Бахта, -ти, ж. = башта. Як поїхав та пан Нечаєнко та од бахти до бахти.
Відрядити, -ся. Cм. відряжати, -ся.
Гости́ночка, -ки, ж. Ум. отъ гостина.
Душа́, -ші́, ж. 1) Душа. Тіло потішається, як чоловік зап'є, а душа погибає. Чує щось душа, та мені не каже. Люблю як душу. бо́гу ду́шу відда́ти. Умереть, отдать Богу душу. За час, за годину милосердному Богу душу оддав. з душі́. Искренно. Ой чорнявую з душі люблю, — на біляву залицяюся. сам душе́ю. Одинъ-одинешенекъ. Лежала собі сама душею. чого́ душа́ забажа́є. Чего бы ни захотѣлось, — все. по душі́ дзвони́ти. Звонить по мертвомъ. 2) Человѣкъ, душа. Забере з собою приятелів душ тридцять або й сорок, да й іде з ними в Київ бенкетувати. Йому треба над п'ятьма душми буть ураз, то тепер йому ніколи. Вони у дві душі робили. 3) Въ скрипкѣ: душка, подставка внутри, распорка. Здоров, скрипалю! — Здоров, чорте! — Ну, давай душу! — А скрипаль трісь об дуба скрипку, та й дав чортові душу з скрипки. 4) Мѣсто внизу горла спереди. Не застебнулась до шиї, мені й надуло в душу. 5) Опухоль на шеѣ. 6) — тата́рська. пт. Чайка. Ум. ду́шка, ду́шенька, ду́шечка, ду́шенятко, душеня́точко, души́ця. Кромѣ послѣдняґо слова, употребляются преимущественно какъ ласкательныя имена для любимыхъ, дорогихъ людей. Ой кріп та ромен та петрушечка.... кучерявий Іван, моя душечка.
Жирува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Роскошествовать. Жируешься, як нірка в салі.
Заля́мчитися, -чуся, -чишся, гл. Сбиться (о волосахъ). Але ж то як у тебе залямчилось волосся, трудно й гребінцем потягти.
Зрівнятися, -ня́юся, -єшся, гл.
1) Сравниться, сравняться. Турчин у воду покотивсь, вода зрівнялась. 87.
2) Поровняться. Скоро зрівнявсь із ними, зараз поздоровкавсь із тим братом Якимом.
Кугава, -ви, ж. Скалистое ущелье, пропасть; обрывъ.
Приятелювати, -люю, -єш, гл. Пріятельствовать, дружить.
Шандарак, -ка, ж. = андарак. І шандарак свій скинула, так спотіла бідна.
