Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

личкувати

Личкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Маскировать; скрывать недостатки; прикрывать. Чи й на споді ж такі ягоди, як ото зверху? — А то ж хиба б личкувала? Харьк. Як не личкували льону, то купимо; ось наберіть з-під споду, чи такий буде, як і зверху, гарний. Изюм. у. 2) Выглаживать поверхность (мельничнаго жернова). Личкує каміння мірошник. Канев. у. 3) Подбирать вещи лицомъ, лучшее къ лучшему.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧКУВАТИ"
Ди́нник, -ка, м. Грядка съ дынями.
Крайок, -йка, м. Ум. отъ край.
Кудлатий, -а, -е. Косматый, мохнатый. Собака кудлатий — йому тепло, пан багатий — йому добро. Ном. 1372. Вус кудлатий. Левиц. І. 34. Вхопив за бороду кудлату. Котл. Ен. V. 49. Дикий хміль колишеться кудлатими жмутками. К. Орися.
Патретник, -ка, м. Портретистъ; фотографъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Припочивати, -ва́ю, -єш, сов. в. припочи́ти, -чину, -неш, гл. Отдыхать, отдохнуть. Неня собі лягли на постіль припочивати. Федьк. Їм коні припочили. АД. І. 135. Люде ідут, припочивают. Шух. І. 221.
Пристрибом нар. Въ припрыжку. Лохв. у.
Розжалятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. розжалитися, -люся, -лишся, гл. Огорчаться, быть огорченнымъ кѣмъ. Ой приїдь, приїдь, мій миленький, приїдь же ти до мене, розжалилося серденько моє, розжалилося на тебе. Чуб. V. 290.
Спільний, -а, -е. Общій, совмѣстный. К. ЧР. 427. Не спільний хліб. Черк. у. Розмова стала спільною. Левиц. Пов. 262.
Справа 1, -ви, ж. 1) Дѣло, дѣйствіе. В той час була честь, слава — військовая справа. Макс. кепська справа. Плохо! Плохо дѣло! 2) Дѣло, тяжба, судебный процессъ. Нехай судці розберуть тую справу. Н. Вол. у. З бабою і дідько справу програв. О. 1862. X. 34. 3) Въ ариѳметикѣ: дѣйствіе. К. Гр. 100. Кон. Ар. 2. Чотирі справи з арифметики. О. 1862. ІІІ. 76. 4) У Мирнаго: актъ, дѣйствіе сценическаго произведенія. Перемудрив. Комедія в пяти справах. (К. 1886)). 5) Необходимые для какого либо дѣла инструменты, снаряды. «Заграв би вам, та бачите — справи нема, справи. Учора був на базарі — кобза зопсувалась, розвалилася» — А струни? — «Тільки три осталось». Шевч. 267. Ум. справка.
Українка, -ки, ж. Украинка. Густий морок скрізь по хатах, густійший в будинках, що нема душі живої в сестрах Українках. К. Досв. 44. Ум. україночка. Везуть (татари) волиночку, молодую Вкраїночку. АД. І. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИЧКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.