Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

литвин

Литви́н, -на, м. 1) Литовець. 2) Бѣлоруссъ. Ум. литвинок. Г. Барв. 329.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 363.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИТВИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИТВИН"
Допі́зна нар. До поздней поры. Він сидів допізна.
Дя́дьчин, -на, -не. = дядьків.
Золотохвилій, -я, -є. Съ золотыми волнами. Лани золотохвилі. Шевч. ІІ. L51.
Кімлик, -ка, м. Калмыкъ.
Носилянка, -ки, ж. Одна изъ пары большихъ жердей для переноски сѣна. Вх. Зн. 42. Шух. І. 170.
Одичавіти, -вію, -єш, гл. Одичать. Одичавів кінь у табуні. Міусск. окр.
Подімство, -ва, с. Дворъ съ постройками, усадьба. Мнж. 189.  
Поклинцювати, -цюю, -єш, гл. Набить стѣну клинышками для обмазки глиной.
Стовбун, -на, м. Родъ горшка около 5 вершковъ вышиною. Вас. 181. Нате й мій стовбун, щоб і я там був. Ном. № 6437.
Суддя, -ді, м. Судья.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИТВИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.