Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

литва

Ли́тва́, -ви, ж. 1) Литва. 2) Бѣлоруссы. Ум. литвонька. Повінь, повінь, вітроньку, з Подолля на Литвоньку. Грин. III. 676.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 363.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИТВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИТВА"
Вушечко, -ка, с. Ум. отъ вухо.
Капуза, -зи, ж. = капелюха. Гол. Од. 18.
Катедра, -ри, ж. 1) Каѳедра. Наука по катедрах кульгала або дрімала. Левиц. І. 257. 2) Каѳедральный соборъ. О. 1861. II. Слов.
Кіптіти, -пчу, -тиш, гл. Дымиться. Не туман то в полі кіптить, не грім грімить. Гол.
Ковбасянка, -ки, ж. Кишка для колбасъ.
Марнува́тися, -нуюся, -єшся, гл. Попусту пропадать, приходить въ упадокъ. Господарство марнується. Левиц. І.
Поперебріхувати, -хую, -єш, гл. Переврать (многое). Вона зроду не скаже так, як чула од людей, а все поперебріхує. Харьк. у.
Розізлити, -злю́, -лиш, гл. Разозлить.
Тулія, -лії, ж. = лійка 3. Шух. І. 169.
Шерпатий, -а, -е. = шерепатий. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИТВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.