Гарбарь, -ря, м. Скорнякъ, кожевникъ.
Нечай, -чаї, ж. Круглое отверстіе въ центрѣ мельничнаго жернова.
Пакнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ пакати. Тільки раз собі пакнув (люльки).
Посолодко нар. Сладковато.
Прочунювати, -нюю, -єш, сов. в. прочуняти, -няю, -єш, гл.
1) Приходить, прійти въ себя.
2) Выздоравливать, выздоровѣть, оправиться отъ болѣзни. Пані почала прочунювати, їсть як слід і по хазяйству пройдеться.
Селюк, -ка, м. Житель села, деревенщина. Простий люд — селюки.
Склення, -ня, с. Обливаніе обожженной посуды поливою.
Стадо, -да, с. Табунъ лошадей. В стаді пасуть кобили і коні. А в полі, полі, да край дороги, ой там ходить вороне стадо; поміж того стада сивий кінь ходить. Ум. стадечко, стадце.
Хлистати, -щу, -щеш, гл. Хлебать, пить. Наварив юшки, — нехай хлищуть. Та і горілочку хлистала.
Щипальці, -лець, с. мн. Челюсти у насѣкомыхъ.
