Грому́шина, -ни, ж. Почва, усѣянная мелкими камешками.
Дзвона́рський, -а, -е. Относящійся къ звонарю.
Зело́, -ла́, с. Зелень, травянистое растеніе. Тихая роса сідала над зелом і древом. Стало їх подвір'я зелом і древом заростати. Багато зела на цім огороді, то тяжко буде полоти.
Моґу́ля, -лі, ж. = ґуля.
Пожидитися, -джуся, -дишся, гл. = пожидовіти.
Праск! меж. для выраженія звука выстрѣла.
Приповідати, -даю, -єш, сов. в. приповісти, -вім, -віси, гл.
1) Приговаривать, присказывать, присказать. Ой як і став дяк псалтиру читати, стала, стала бондарочка та й приповідати.
2) Разсказывать, разсказать. Нема, нема Іваночка цілих неділь шість, нігде нікто за Йваночка нічого не приповість. Приповідають люде, що де наше теперки село, то колись ліс був.
3) Говорить, сказать пословицами. Старі люде приповідають: на їднім місці і камінь обростає.
Прямий, -а́, -е́ 1) Прямой. Рубайся дерево і пряме, й криве.
2) Настоящій. То ж не татари, то но прямії, — то бояри молодії. Ум. пряменький, прямесенький. До Бога важкий шлях, а до пекла прямесенький.
Ронд, -ду, м. Сбруя. Шити золотом ронди. Ум. ро́ндик.
Утелющуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. утелющитися, -щуся, -щишся, гл. Влѣзать, влѣзть, забираться, забраться.
