Басанунча, -ча́ти, с. Маленькая крайка.
Гора́, -ри́, ж. 1) Гора, возвышенное мѣсто. Як схоче, то й на гору повезе, а не схоче, то й з гори не спустить. Порівняє гори з долинами, а багатих з убогими. Я б і гори покотив. Все сдѣлалъ бы. Ли́са гора́. Гора съ обнаженной вершиной, — согласно народнымъ повѣрьямъ обычное мѣсто собранія вѣдьмъ и чертей. І на мудрім дідько на лису гору їздить. Золота́ гора́, золоті́ го́ри. Несмѣтное богатство. Се їм золоту гору, та й ту рознесуть. Золотії гори обіцяє. Прельщаетъ невѣроятными обѣщаніями. 2) Чердакъ въ постройкахъ. Лисичка зробилась кішкою, та з хати та на гору. Купив чоботи, надів у неділю, а ті узяв да на гору закинув. 3) О рѣкѣ: верховье, верхнее теченіе. Вітер з гори дме, т. е. по теченію. 4) Родъ игры. 5) Бра́ти го́ру. Одерживать верхъ надъ кѣмъ либо, одолѣвать. Здоров'я почало брати гору. 6) Бра́ти горо́ю. Пѣть басомъ высокія ноты; пѣть первымъ басомъ. Ти бери горою, а я буду окселентувати. 7) До гори́, у горі́, у го́ру. Cм. Догори, угорі, угору. Ум. Гі́рка, гі́ронька, гі́рочка. Го́ронька.
Дон, -на, м. = донець. Якийсь дон кашу міша в казанах ложкою.
Клас, -су, м.
1) Классъ въ учебномъ заведеніи. І Антосьо вже був у четвертім класі.
2) Классная комната. Чого ти тут стоїш? — Учитель вигнали з класу, що не слухав. г. Він увійшов у сіни і заглянув у клас.
3) Классъ (на желѣзной дорогѣ, пароходѣ). Поїдемо третім класом.
Наро́дний, -а, -е и наро́дній, -я, -є. Народный.
Оба, обі, чис. = обоє, обидва, обидві. Оба хороші, оба богацкі сини.
Позабруджувати, -джую, -єш, гл. Загрязнить (многое).
Роспорювати, -рюю, -єш, сов. в. роспороти, -рю, -реш, гл. Распарывать, распороть.
2) Разрѣзыватъ, разрѣзать, распороть (тѣло). Роспороли їй живота.
Сапнути, -ну, -неш, гл. Подуть, потянуть. Сапнуло з печері холодом. З провалля сапнуло чадом.
Фарб'ярка, -ки, ж. Красильщица.
