Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дотікати

Дотіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. дотекти́, -течу́, -че́ш, гл. 1) Дотекать, дотечь, оканчивать, окончить течь. 2) Дотекать, дотечь до какого либо мѣста. 3) Хватать. У вас на це толку не дотече. Зміев. у. 4) Сравниваться, сравниться. Харьків проти Київа не дотече, бо менший. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОТІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОТІКАТИ"
Вивільга, -ги, ж. Иволга. Кричить жовта вивільга. О. 1862. IV. 72.
Враг, -га, м. Чортъ, злой духъ. Не взяв його враг! Ном. № 1355. Куди вас враг несе до гаспидського сина? Греб. 387.
Завину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) = завитися 2. 2) О цвѣтахъ: свертываться, складывать лепестки. Завинулась калинонька, та й не роспускає. Рудан. І. 15.
Загні́тиця, -ці, ж. Болѣзнь ногтя, ногтоѣда.
Заті́р, -то́ру, м. Углубленіе въ клепкахъ деревянной посуды, въ которое бочаръ вставляетъ дно. Шух. І. 250.
Нажа́битися, -блюся, -бишся, гл. Надуться, напыжиться. Нажабиться кожен, напиндючиться. Св. Л. 291.
Полементувати, -ту́ю, -єш, гл. Покричать, повопить.
Похило нар. Наклонно.
Прослабувати, -бу́ю, -єш, гл. Проболѣть.
Шляма, -ми, ж. 1) То мѣсто на концѣ доски, которое остается не отдѣленнымъ пилою, а отколотымъ. 2) У человѣка: ключица. КС. 1900. II. 192.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОТІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.