Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доцарювати

Доцарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Доцарствовать. По всьому царству постинать малих дітей, а то погані нам не дадуть доцарювать. Шевч. 638.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 436.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЦАРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЦАРЮВАТИ"
Докиса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. доки́снути, -ну, -неш, гл. Докисать, докиснуть.
Зага́їти, -га́ю, -єш, гл. 1) = загаяти. 2) Заставить чѣмъ либо пространство. Загаїли стаю бербеницями. Вх. Зн. 18. 3) Загородить, положить преграду. Вх. Уг. 238.
Зди́бочки, -чок, ж. мн. Употребл. въ выраженіи: на зди́бочках ходи́ти. Ходить на пальцахъ. Як спить, то ходять на здибочках. Г. Барв. 441.
Невільно нар. Нельзя; запрещено; непозволительно. Люблю, люблю, дівчиноньку, да невільно взяти. Н. п.
Погар, -ра, м. 1) = пугар. Єдин погар випила. Гол. III. 226. 2) = погарь. Желех.
Подністрянщина, -ни, ж. Поднѣстровье.
Помокрілий, -а, -е. Измокшій, сдѣлавшійся мокрымъ. Довго тінь від неї гойдалася на помокрілій стіні. Мир. Пов. І. 115.
Проквітати, -та́ю, -єш, гл. = процвітати. Гол. IV. 523.
Руля, -лі, ж. Дуло ружья. До того дотріскались, що за рулю не можна було взятись, так розгорілась. ЗОЮР. І. 69.
Соколиний, -а, -е. Соколиный. Ном. № 997.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОЦАРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.