Варварський, -а, -е. Варварскій.
Колотити, -чу́, -тиш, гл. 1) Мутить. Два голуби воду пили, а два колотили. 2) Масло сбивать. 3) Ссориться. Як у клуні не молотить, то в хаті колотить. 4) Помыкать; распоряжаться чѣмъ. Так колотить всіма, як вир водою. Оце колотить, як чорт лозою. Поснули й ви, що світом колотили.
Мураши́нник, -ка, м. = мурашник.
Обшмагати, -га́ю, -єш, гл. Отстегать, исполосовать. Усю спину обшмагали.
Припустниця, -ці, ж. Короткія стропила на обоихъ причілках крыши.
Провал, -лу, м. = провалля.
Пропійця, -ці, ж. Та, которая пропиваетъ. Пропійця, пропійця! пропила мати дочку на солодкім медочку.
Свідок, -дка, м. Свидѣтель. Вам оце на свідки треба йти, як що бачили, як там він її бив.
Черевик, -ка, м. Башмакъ. В чужий черевик ноги не сажай. черевик з крильцями. «Башмакъ съ стачнымъ задникомъ, на подкладкѣ.» Ум. черевичок, череви́ченько. Дивітеся, молодиченьки, які в мене черевиченьки.
Шкандибати, -ба́ю, -єш, гл.
1) Хромать, прихрамывать. Коло пустки на милиці москаль шкандибає.
2) Итти хромая, итти съ трудомъ. Близько видати, та далеко шкандибати. Іде Катря, шкандибає.
