Грядови́й, -а́, -е́. 1) Градовой. 2) Относящійся къ гряд'ѣ 2. 3) Грядови́й не́від. Неводь, который тянуть не въ лодки, а на берегъ.
Гря́кати, -каю, -єш, гл. = Грюкати.
Дзи́ґличок, -чка, м. Ум. отъ дзиґлик.
Загука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Закричать. Феся загукала, голос по дубині аж ся розлягає. 2) — на ко́го. Позвать, зазвать кого. Загукай на його, — нехай іде в хату.
Мру́кати, -каю, -єш, гл. Мурлыкать. Кіт мурий, на сонці потягаючись, мрукає з свого доброго талану.
Невдачний, -а, -е. = невдалий. Напечу хліба — невдашний, наварю борщу — несмашний.
Питки I гл. Дѣтск. пить. Чого ти, зайчику, такий худенький? — Тим, що всім питки подаю. Ум. питоньки, питочки. Будеш, будеш ти лежати, питоньки прохати.
Погук, -ку, м. Выкрикъ; крикъ; призывный крикъ. Заспівайте Господеві пісню псальму нову гарно, любо з погуками співайте здорові.
Росперізуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. росперезатися, -жуся, -жешся, гл. Распоясываться, распоясаться. Прийшов додому, роздягсь, росперезавсь та й ліг.
Умитель нар. Въ клочки, въ дребезги.
