Випліскувати, -кую, -єш, сов. в. виплескати, -каю, -єш, одн. в. виплеснути, -ну, -неш, гл. 1) Выплескивать, выплескать, выплеснуть, вылить (жидкость). Не випліскуй води по дурному! Хто випив?... Ніхто. Василь на мене виплескав, як я зомліла. Галька допила і ще виплеснула на стелю, приказуючи: Оттак наші вибрикуйте. 2) Только сов. и несов. в. О хлѣбѣ: дѣлать, сдѣлать изъ тѣста ковригу хлѣба, перебрасывая ее въ рукахъ и хлопая по тѣсту ладонью. Перш виплещи добре хліб, а тоді вже і в піч сажай.
Диво́ви́жний, -а, -е. Удивительный, странный. Казки дивовижні казали.
Жениши́ще, -ща, м. Ув. отъ жених.
Загрюкоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Застучать сильно и часто. 2) Загромыхать.
Позахлюпувати, -пую, -єш, гл. Забрызгать (во множествѣ). Де це ви так сорочки позахлюпували?
Процвірінькати, -каю, -єш, гл. Прочирикать.
Розілляти, -ля́ю, -єш, гл. = розлити.
Сваха, -хи, ж.
1) Мать зятя или невѣстки, а также родственница одного изъ супруговъ, по отношенію къ родственницѣ другого. Пишна сваха, пишна, проти зятя не вийшла.
2) Свахами взаимно называются женщины, вступившія между собою въ какую либо коммерческую сдѣлку. Ум. сва́шка, свашечка, сванька, сваненька, сванечка, сванютка и пр., но всѣ эти слова употребляются преимуществ. въ особомъ значеніи, — Cм. свашка.
Устіль нар. Сполна. Кухву горілки вишинкуй, а гроші панам оддай устіль.
Чутно нар. Слышно. Не чутно ні однісінького півня. Чутно йому, що пані плаче за стіною. Вже скільки годів пройшло, а його все не чутно, того Якима. Чутно з покоїв, як там сміються.
