Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дотіль

До́тіль нар. = дотя.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОТІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОТІЛЬ"
Атра́мент, -ту, м. Чернила. Желех. Папір, атрамент, перо. Гн. І. 195.
Балабушок, -шка, м. Ум. отъ балабух.
Бецманка, -ки, ж. р. отъ бецман.
Голуб'я́тник, -ка, м. 1) Постройка для голубей, голубятникъ. 2) Родъ коршуна.
Гранато́вий, -а, -е. 1) Гранатовый. 2) Цвѣтомъ похожій на гранатъ, темносиній, темнофіолетовый. Мундір на нім гранатовий. Чуб. У. 1084.
Грица́рня, -ні, ж. = Глицарня. Полт.
Їсточки гл. = ї́стоньки. Божая Мати їсточки носить. Kolb. І. 99. Носила їсточки і пить. Мкр. Г. 21.
Ліка́рня, -ні, ж. Больница. Славяносербск. у.
Оливець, -вця́, м. Карандашъ. Нарисував я оливцем стяту козацьку чубату голову. К. ХП. 33.  
Пастая, -таї, ж. Раст. Lunaria rediviva L. Вх. Зн. 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОТІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.