Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дочка

Дочка́, -ки́, ж. Дочь. І появив він (Адам) сини і дочки. Св. П. І кн. М. V. 4. Вона князька дочка. МВ. ІІ. 32. Не веліла мати вдовиної дочки брати. Мет. 81. Ум. до́ченька, до́чечка. Чуб. II. 69. Кв. І. 15. Встань, моя дочечко, встань, моя галочко. Млр. л. сб. 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 437.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЧКА"
Бідак, -ка, м. Бѣднякъ. Була на всю губу господинею, що й бідакові у неї єсть заробіток. Г. Барв. 308.
Брувина, -ни, ж. Шептала. Ум. брувинка.
Догін, -го́ну, м. Погоня. Що сили в їх стало, побігли в догін. Сніп. 161.
Забондарюва́тися, -рю́юся, -єшся, гл. О бочарѣ: заработаться. Аф.
Лигоми́на, -ни, ж. и пр. = лагомина.
Набра́житися, -жуся, -жишся, гл. Напиться. Набражився, як п'яниця. Ном. № 11747.
Пакінь, -коня, м. Плохой конь, кляча (въ сказкѣ). Рудч. Ск. II. 16.  
Плодючий, -а, -е. Плодовитый.
Попрятати, -таю, -єш, гл. Прибрать. Мнж. 57.
Цифрувати, -рую, -єш, гл. Украшать вензелями изъ снурковъ брюки или верхнюю одежду. Гол. Од. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.