Виливати, -ва́ю, -єш, сов. в. вилити, -ллю, -ллєш, гл. Выливать, вылить; изливать, излить. Дешеву юшку на двір виливають, а дорогу поїдають. За карії оченята, за чорнії брови серце рвалося, сміялось, впливало мову. Бач, на що здалися карі оченята, щоб під чужим тином сльози виливать. На Андрея виливають воском, оливом. як з воску вилив. Хорошо, аккуратно сдѣлать вещь.
Дряпі́жник, -ка, м. 1) Хищникъ, грабитель. 2) Взяточникъ, обдирало.
Кочовище, -ща, с. Кочевье. мн. .
Ля́шський, -а, -е. = лядський. Перейшла, як Уляна у ляшську віру.
Мість пред. = ii. Місто.
Навкі́рки нар. Наперекоръ, на зло. То мі навкір робиш.
Підживати, -ва́ю, -єш, сов. в. піджити, -живу, -веш, гл.
1) Оправляться, оправиться, окрѣпнуть.
2) Поправлять, поправить свои обстоятельства, разживаться, разжиться. Піджив наш Лейба: вже й корівка в його і конячок пара.
Поконвічний, -а, -е. Извѣчный. Поконвічні високі Карпати.
Промежка, -ки, ж. Промежутокъ, промежуточное разстояніе. Промежка між кроквами дуже широка, — се недобре, як крокви рідко стоять.
Солодкомовий, -а, -е. Сладкорѣчивый, краснорѣчивый.
