Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

боркання

Боркання, -ня, с. 1) Подрѣзываніе крыльевъ (у птицъ). 2) Усмиреніе, прибираніе къ рукамъ кого.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРКАННЯ"
Вереб'ячий, -а, -е. = гороб'ячий. Чуб. II. 16.
Вижуритися, -рюся, -ришся, гл. Достаточно напечалиться. Я, добродійко, вижурився за себе, як сватався. Г. Барв. 311.
Жура́т, -та, м. Судья. Угор.
Здорове́нький и здорове́сенький, -а, -е. Ум. отъ здоро́вий.
Клопотний, -а, -е. = клопітний.
Нерівня, -ні, об. Не пара; неровня. Зв'яже руку з Опанасом, хоч йому й нерівня. Мкр. Н.
Різнація, -ції, ж. Разъединеніе, разноголосица.
Стегнище, -ща, с. ув. отъ стегно.
Устрягти, -гну, -неш, гл. Всунуться, застрять. Встряг старий у солому по самі пахви. Св. Л. 303.
Шершак, -ка, м. Раст. Dispacus. Вх. Пч. II. 31.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОРКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.